1. Електронні сервіси ДПС – важлива складова Національної стратегії доходів України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський район) інформує.

Національна стратегія доходів України (далі – НСД) спрямована на гармонізацію податкового та митного законодавства України зі стандартами ЄС. Електронні сервіси ДПС відіграють ключову роль у реалізації НСД. Адже вона прямо передбачає цифрову трансформацію, що означає збільшення та розвиток електронних сервісів, які спрощують взаємодію бізнесу з податковою службою. Електронні сервіси сприяють підвищенню прозорості податкових процесів, зменшують можливості для корупції та зловживань.

Основними електронними сервісами ДПС, що сприяють реалізації НСД, є:

- Електронний кабінет, який надає платникам широкий спектр можливостей: подання звітності, перегляд стану розрахунків з бюджетом, отримання відомостей з реєстрів, обмін документами з податковою службою тощо;

- мобільний застосунок «Моя податкова», який забезпечує громадянам доступ до ключових функцій Електронного кабінету;

- Інформаційно-довідковий ресурс ДПС (ЗІР) – основне джерело податкової інформації, який містить роз’яснення щодо застосування податкового законодавства, відповіді на типові питання, нормативні документи,

- сервіс «InfoTAX», який через месенджер Viber забезпечує дистанційне спілкування з податковою службою та миттєве отримання інформації про реєстраційні та облікові дані, квитанції про обробку документів, сплачені податки та податковий борг, дату включення до реєстрів тощо.

Можливість подання звітів, листування та отримання консультацій онлайн значно заощаджують час та ресурси платників податків. Це сприяє створенню більш комфортних умов для ведення бізнесу в Україні та підвищенню довіри суспільства до податкових органів. Електронні сервіси ДПС є не просто зручними інструментами, а стратегічною складовою НСД, основою для модернізації податкової системи та підвищення її ефективності.

---

2. Леся Карнаух: Понад третину всіх податкових надходжень у першому півріччі забезпечили переробна промисловість та торгівля

Понад третину всіх податків, зборів і платежів до зведеного бюджету країни у першому півріччі забезпечили дві галузі – переробна промисловість та торгівля. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.

Топ 4 платників податків за галузями у січні – червні 2025 року виглядає таким чином:

- переробна промисловість – 16,9 %,

- оптова та роздрібна торгівля – 16,5 %,

- державне управління й оборона – 11,7 %,

- фінансова та страхова діяльність – 11,5 %.

«Переробна промисловість та торгівля не лише лідери серед галузей зі сплати податків. Вони також демонструють і динамічне зростання порівняно з 2024 роком», – додала вона.

Динаміка по галузях виглядає так:

- переробна промисловість: +36,4 % (+46,8 млрд грн),

- торгівля та ремонт транспорту: +30,6 % (+40 млрд грн),

- державне управління та оборона: +30,3 % (+28,2 млрд грн),

- енергетика (електроенергія, газ тощо): +36,5 % (+17,2 млрд грн).

«Попри виклики, зумовлені російською агресією, економіка адаптується та підтримує державу. За цими цифрами стоять конкретні речі – підтримка військових, реалізація соціальних програм, фінансова основа для виживання країни. Український бізнес в умовах постійної агресії демонструє надможливості», – наголосила Леся Карнаух.

---

3. Національна стратегія доходів до 2030 року: підвищення довіри громадськості та створення позитивного іміджу ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський район) інформує, що стратегічна ціль ДПС щодо формування іміджу ДПС як сервісної служби європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві залишається серед пріоритетів діяльності ДПС.

Вирішення проблемних питань, що впливають на рівень довіри до податкових органів, та побудови партнерських відносин платників податків та держави сприяє:

- підвищенню рівня доброчесності працівників ДПС та довіри платників податків до діяльності ДПС;

- підвищенню загального рівня податкової культури платників податків;

- підвищенню рівня сервісу консультування платників податків податковим органом, в тому числі за категоріями уваги;

- збільшенню рівня податкових надходжень, в тому числі за рахунок добровільної сплати;

- удосконаленню та розширенню податкових сервісів та послуг, що надаються податковим органом.

---

4. Чи може суб’єкт господарювання самостійно нарахувати та сплатити штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський район) повідомляє.

Відповідно до п. 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зі змінами та доповненнями) (далі – Інструкція № 449) контролюючі органи застосовують штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) у таких розмірах:

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відс. своєчасно не сплачених сум;

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відс. таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449.

Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску.

Згідно з п. 7 розділу VІІ № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема у п. 2 розділу VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа контролюючого органу.

За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки – приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Враховуючи вищевикладене, нарахування штрафних санкцій у разі своєчасно несплачених платником сум єдиного внеску здійснюється контролюючим органом у порядку і розмірах, визначених законодавством.

---

5. Які розміри ставок встановлені для ФОПів – платників єдиного податку четвертої групи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський район) інформує.

Відповідно до п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники), належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (зі змінами та доповненнями), за умови виконання сукупності таких вимог:

- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовують працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ;

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Пунктом 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Згідно з п. 293.9 ст. 293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95 (п.п. 293.9.1 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях – 0,57 (п.п. 293.9.2 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

- для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57 (п.п. 293.9.3 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях – 0,19 (п.п. 293.9.4 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

- для земель водного фонду – 2,43 (п.п. 293.9.5 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

- для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту – 6,33 (п.п. 293.9.6 п. 293.9 ст. 293 ПКУ).

Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.