Чи застосовується РРО/ПРРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг»?

     Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.

     Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

     Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

     Банківський сервіс «Інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.

     Інтернет-банкінг, на відміну від застосунку, робить тільки пряме перерахування коштів з поточного рахунку платника на поточний рахунок отримувача на основі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані, і для цього клієнт самостійно повинен обрати в інтерфейсі Інтернет-банкінгу свій поточний рахунок, з якого він бажає сплатити, та вказати платіжні реквізити отримувача – код отримувача та реквізити поточного рахунку суб’єкта господарювання у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010.

     Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання не застосовує реєстратори розрахункових операцій та програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) при продажі товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг» із використанням реквізитів його поточного рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010.

Про терміни подання Заяви за ф. № 20-ОПП

     Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).

     Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

     Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

     Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

     У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України Заява за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді.

     Заява за ф. № 20-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.

     Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття відповідного права платником податків щодо об’єкта оподаткування згідно з правовстановлювальними документами чи документами, що підтверджують право користування, розпорядження ним. Такі документи є першоджерелом відомостей щодо об’єкта оподаткування для заповнення Заяви за ф. № 20-ОПП.

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу рухомого майна?

     Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

     Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою 5 відс., визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

     Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 розд. ІV ПКУ.

     Так, відповідно до п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

     Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

     Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

     Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

     Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування), відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

     Водночас, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 розд. ІV ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

     Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пп. 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

     Враховуючи викладене, оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 ПКУ, то сума такого доходу оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків.