З настанням польових робіт виникають конфліктні ситуації із застосування пестицидів між сільськогосподарськими виробниками та пасічниками, тому хотілось нагадати всім сільськогосподарськими товаровиробниками, фермерам, що всі обробки сільськогосподарських культур хімічними засобами захисту рослин необхідно проводити з дотриманням чинного законодавства.

До настання весняно-польових робіт, ще є достатньо часу який можна приділити для попередження отруєння бджіл – це в першу чергу стосується самих пасічників. Адже саме від вашої організованої роботи буде залежати чи будуть виникати випадки отруєння бджіл та конфлікти між вами та сільськогосподарськими виробниками.

Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровської області закликає господарства усіх форм власності та громадян з великою обережністю використовувати засоби захисту рослин та гербіциди.

 

Відповідно до Закону України «Про пестициди і агрохімікати» аграрію необхідно:

– отримати посвідчення про право роботи з пестицидами (це процес, організований відповідно до вимог законодавства про пестициди і агрохімікати, який включає проходження навчання з питань безпечного поводження з пестицидами, тестування, отримання свідоцтва про проходження навчання з питань безпечного поводження з пестицидами та посвідчення про право роботи з пестицидами);

– застосовувати засоби захисту рослин, які включені до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні;

– враховувати ступінь небезпеки засобів захисту рослин та використовувати їх за цільовим призначенням.

– дотримуватись правил застосування пестицидів (враховувати норми витрат, кратність обробок, обмеження щодо способу та періоду обробок).

Усі пестициди по впливу на бджіл відносять до трьох класів небезпеки:

1. Високонебезпечні.
2. Середньонебезпечні.
3. Малонебезпечні.

При роботі з препаратами кожної групи існують різні екологічні регламенти застосування. Найбільш істотні відмінності за розмірами захисної зони для бджіл і тривалості обмеження їх льоту.

1 клас:

– захисна зона для бджіл – 4-5 км;

– обмеження льоту бджіл – 4- 6 діб.

2 клас:

– захисна зона для бджіл 3-4 км;

обмеження льоту бджіл 2-3 доби

3 клас:

– захисна зона для бджіл 2-3 км;

– обмеження льоту бджіл 3-24 години.

Всі фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, згідно зі ст. 37 Закону України «Про бджільництво», зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через медіа попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. У період проведення робіт у радіусі 200 метрів від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи. 

Усі роботи із засобами захисту рослин слід проводити у вечірні (після 18.00 до 22.00) та ранкові (з 8.00 до 10.00) години, в період відсутності льоту бджіл, за швидкості вітру до 4 м/с. Допускається проведення їх в денний час, в похмуру прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають із вулика.

У випадку застосування пестицидів в умовах закритого ґрунту обробки проводити увечері після закінчення льоту бджіл.

Враховуючи токсичність всіх пестицидів для бджіл, обприскування сільськогосподарських культур, які є медоносами, потрібно проводити у фазу бутонізації до цвітіння (в ранкові та вечірні години).

Обробки інсектицидами в садах, на посівах ріпаку, соняшнику та інших медоносних культур в період цвітіння не проводити, або при необхідності проводити тільки дозволеними препаратами для використання під час цвітіння культури.

Всі проведенні хімічні обробки повинні фіксуватися в журналі обліку застосування пестицидів. Журнал заповнюється і ведеться агрономом, бригадиром або іншою особою, яка призначена наказом керівника господарства відповідальним за безпечне застосування хімічних засобів захисту рослин.

Відповідно до Закону України «Про бджільництво» пасічнику необхідно:

– зареєструвати пасіку, отримати ветеринарно-санітарний паспорт;

– забезпечити своєчасне внесення відомостей щодо здійснення ветеринарно-санітарних заходів, клінічного огляду та контролю хвороб;

– своєчасно інформувати органи місцевого самоврядування про перевезення (кочівлю) пасіки, повідомляючи: місце запланованого розташування (адреса або кадастровий номер земельної ділянки), час запланованого прибуття та виїзду, кількість бджолиних сімей, контактну інформацію власника пасіки або уповноваженої особи.

Після одержання повідомлення про майбутню хімічну обробку, бджоляр повинен до її початку вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів.

У деяких випадках отруєння бджіл відбувається і при дотриманні правил обробітку, наприклад:

• оброблювана не квітуча культура знаходиться поруч з квітучими медоносами;
• знесення пестицидів з обробленої площі на сусідні медоносні угіддя;
• нерідко отруєння бджіл наступає при споживанні роси із листя або міжвузлів.

Таким чином, правильний вибір пестициду, виконання всіх технічних та санітарних норм має виняткове значення для попередження отруєння бджіл.

Взаємоповага бджолярів і сільгоспвиробників є запорукою збереження тваринного та рослинного світу.

Акредитовані лабораторії:

• Державний науково-дослідний інститут лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.
• М. Київ, вул. Донецька, 30, 03151.
• Відділ приймання біологічного/патологічного матеріалу тварин: +38 (050) 555 42 30

• Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України.
• М. Київ, вул. Героїв оборони, 6, 03127.
• Канцелярія: +38 (044) 258 47 73, +38 (044) 526 96 43

Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки: для чого потрібен та як оформити

Для чого необхідно ветеринарно-санітарний паспорт пасіки?

Будь який власник цього документа отримує низку переваг, а саме:

право реалізовувати продукцію бджільництва. Оскільки з 15 грудня 2024 року діють оновлені Гігієнічні вимоги до агропродовольчих ринків, згідно яких допускаються продукти бджільництва до продажу за наявності ветеринарно-санітарного паспорта пасіки;

своєчасне попередження при обробці сільськогосподарських угідь;

шлях на ринок експорту. Оскільки країни-партнери вимагають забезпечення простежуваності харчового продукту.

Де отримати ветеринарно-санітарний паспорт пасіки?

У територіальних органах Держпродспоживслужби.

Що потрібно для оформлення ветеринарно-санітарного паспорта?

Заповнити заяву про видачу ветеринарно-санітарного паспорта пасіки, до якої заповнити і підписати паспорт пасіки встановленого зразка.

Подати ці документи в письмовій чи електронній формі до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем проживання власника пасіки або місцезнаходженням пасіки.

Отримати паспорт пасіки після внесення інформації до Реєстру паспортів пасік.

У разі зміни відомостей власник пасіки або уповноважена ним особа надає територіальному органу Держпродспоживслужби паспорт для оновлення даних у реєстрі до 15 травня поточного року.

Реєстр паспортів пасік розміщується на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби. Інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта не підлягає оприлюдненню.

Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки замінять на новий у разі втрати, пошкодження або зміни власника.

Майте на увазі

У разі виїзду за межі області пасічники мають отримати ветеринарне свідоцтво за формою № 1 на перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур.

Для того, щоб убезпечити бджіл від отруєння агрохімікатами, пасічники насамперед повинні звернутися до місцевих органів самоврядування і повідомити адресу розміщення пасіки та кількість бджолосімей, які там перебувають.

Детальніше як здійснюється оформлення ветеринарно-санітарного паспорта пасіки у спільних інфографіках з європейським проєктом EU4SaferFood.